Досліджували склад новосинтезованих загальних та мітохондріальних білків проростків озимої пшениці чотирьох сортів, що відрізняються за морозостійкістю та чутливістю до гіпоксичного впливу. При адаптації до зниженої температури у зразках загального білка спостерігається індукція синтезу нових поліпептидів з мол.м. 16, 24 і 118 кД, а також посилення новоутворення існуючих (22, 35, 54 кД, БТШ70, БТШ90). При затопленні зростає питома інтенсивність синтезу ряду поліпептидів, зокрема 18, 35, 57 кД, БТШ70 і БТШ90. Для зразків мітохондріального білка основні зміни спектра новосинтезованих поліпептидів для обох чинників детектуються у ділянці 71 -73 і 82 кД, а також 16 -18 і 35 кД.

Досліджували вплив низьких температур на синтез мітохондріальних білків кукурудзи. Показано, що через дію холоду відбувається інтенсифікація синтезу білків із родин БТШ70 і БТШ90. Висловлено припущення, що молекулярні шаперони необхідні для адаптації кукурудзи до низьких температур.

Ключ. слова: озимая пшеница (Triticum aestivum L.), гамма-излучение, тепловой шок, стрессовые белки, митохондрии
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.912.25*551.322.6*444*739-638 + П212.103

Рубрики:

Poales Poaceae (Gramineae) Злакові

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено динаміку змін вмісту вільного проліну у листках озимої пшениці різних генотипів протягом осінньо-зимового періоду за умов вегетаційного та дрібноділянкового дослідів. Виявлено, що зниження температури до мінусових значень викликало швидку втрату води листками рослин, тоді як зростання вмісту проліну у них відбувалось із деякою затримкою у часі лише за умови підвищення температури до низьких плюсових значень. Одержані дані свідчать як про опосередкований (через зневоднення тканин, спричинене морозом), так і про можливий прямий вплив низьких температур на накопичення цієї амінокислоти у рослинах озимої пшениці.

Досліджено вплив кисневого дефіциту на проростаюче насіння та проростки озимої пшениці на початкових етапах розвитку. Виявлено деякі закономірності між стійкістю сорту до гіпоксії та параметрами, що характеризують поглинання кисню у випадку затоплення. Визначено вплив гіпоксії на процеси росту, дихання та синтезу білків у проростках сортів, що відрізняються за стійкістю до даного фактора. Зроблено висновок про адаптивний характер змін участі альтернативної оксидази на початкових етепах гіпоксичного впливу та захисну роль білків-шаперонів.

Проаналізовано взаємозв'язок між вмістом у рослинах вільного проліну, редукуючих цукрів та часткою сухої речовини протягом осінньо-зимового періоду на підставі даних, отриманих для 28 генотипів озимої пшениці в трирічному вегетаційному досліді. Виявлено часові зсуви між змінами температурного чинника та дослідженими показниками. Встановлено, що частка сухої речовини негативно корелює з температурою, тоді як для вмісту цукрів і проліну спостерігаються нелінійні залежності від температурного чинника. Хоча між збільшенням частки сухої речовини та накопиченням проліну існує помірна кореляція, вміст цієї амінокислоти більшою мірою визначається дією морозів на рослини, ніж спричиненою низькими температурами втратою води тканинами.

Досліджено динаміку вмісту розчинних цукрів у рослинах 28 генотипів озимої пшениці протягом осінньо-зимового періоду за умов вегетаційного та дрібно-ділянкового дослідів. Установлено значну залежність вуглеводного метаболізму в рослинах озимої пшениці від температурного чинника. Водночас між вмістом суми розчинних цукрів і часткою сухої речовини у надземній частині рослин виявлено синфазність змін протягом майже всього часу спостережень, хоча амплітудні характеристики змін цих двох показників різнилися.

Досліджено динаміку вмісту одного з кінцевих продуктів пероксидного окиснення ліпідів - малонового діальдегіду й активність аскорбат- і гваяколпероксидаз у листках протягом загартування рослин озимої пшениці 12 сортів. Встановлено, що адаптація рослин озимої пшениці до низької температури супроводжується контрольованим окиснювальним стресом, який ініціює зростання активності пероксидаз.

Проаналізовано дані чотирирічного дрібноділянкового досліду стосовно динаміки вмісту в рослинах озимої пшениці двох класів сумісних осмотично активних сполук - вільного проліну і редукуючих цукрів - протягом осінньо-зимового періоду. Між дослідженими показниками виявлено середню позитивну кореляцію, яка пояснюється переважною односпрямованістю їх змін протягом зимівлі. Встановлено, що кореляція між вмістом редукуючих цукрів і часткою сухої речовини у рослинах залежить від метеорологічних умов року і може варіювати від сильної до середньої. Кореляційна залежність між вмістом проліну і часткою сухої речовини - середня або слабка, що підтверджує висновок про накопичення цієї амінокислоти у результаті прямого впливу морозів на рослини.

Досліджено динаміку вмісту пероксиду водню й активності супероксиддисмутази, аскорбат- і гваяколпероксидази у листках рослин озимої пшениці 12 генотипів упродовж загартування у природних умовах. Виявлено монотонне зростання активності аскорбатпероксидази та коливальний характер змін решти досліджених показників, що пояснюється мінливістю температурного чинника. Між активністю супероксиддисмутази і гваяколпероксидази на дослідженому часовому відрізку та між активністю супероксиддисмутази й аскорбатпероксидази впродовж періоду загартування з мінусовими температурами виявлено тісну позитивну кореляцію, що може свідчити про високу збалансованість антиоксидантного захисту в клітинах рослин озимої пшениці під час адаптації до холоду.

Проаналізовано зв'язок між зимо- і морозостійкістю та урожайністю численної групи зразків озимої пшениці на підставі даних вегетаційних і польових дослідів. Установлено негативну кореляцію між рівнем морозостійкості та продуктивністю сортів озимої пшениці за сприятливих умов зимівлі, яка ослаблюється в суворі зими. Серед вивчених зразків колекції найбільшу частку становили форми з низькою і середньою морозостійкістю. Частка генотипів з доброю і високою морозостійкістю дорівнювала лише 15 %. У 2006 - 2011 рр. найбільше вимерзання посівів пшениці спостерігалося серед сортів західноєвропейської селекції. їх продуктивність була нестабільною і різко коливалась за роками. За наявних грунтово-кліматичних умов України використання у виробництві сортів західноєвропейського екотипу необгрунтоване і має високий рівень ризику. Недобори врожаю середньоморозостійких сортів порівняно зі стійкими в несприятливі роки зимівлі становлять 17 - 26 %, у сортів із низькою морозостійкістю - 53 - 90 %. Створено нові сорти озимої пшениці з оптимально високими продуктивністю та зимо-морозостійкістю. За умов глобальних змін клімату та з метою стабілізації валових зборів зерна стратегія селекції озимої пшениці має грунтуватись на поєднанні високої продуктивності з оптимально прийнятним рівнем морозостійкості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.111

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725 + П212.103

Рубрики:

Загальна ботаніка

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-264.13-271.25

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ